Далекозорість – це неофіційна назва гіперметропії – порушення рефракції, при якому зображення формується ніби за сітківкою ока, а не на ній. У розслабленому стані кришталик ока фокусує зображення так, що на самій сітківці воно утворюється розмитим. При слабкому ступені гіперметропії, напруживши м’язи кришталика, людина може сфокусувати зображення на сітківці, але це викликає втому очей. При середньому та високому ступені далекозорості, м’язи кришталика вже не можуть сфокусувати зображення і для корекції необхідні окуляри або контактні лінзи.
Причини далекозорості
Що таке гіперметропія? Якщо коротко, це невідповідність довжини ока до сили його оптичного апарату. Анатомо-фізіологічні причини далекозорості, частіше за все, обумовлені короткою довжиною ока (в середньому, менше 24 мм). Але іноді причиною може бути і порушення здатності оптичного апарату до заломлення світла (наприклад, при порушеннях його розвитку, або після травм). Іноді далекозорість може виникати як ускладнення після проведених операцій – лазерної корекції міопії або імплантації ІОЛ при катаракті чи з метою корекції.
Які бувають ступені гіперметропії?
Прийнято виділяти три ступені далекозорості, залежно від сили оптичної лінзи в діоптріях, яка необхідна для повної корекції у конкретного пацієнта. Виділяють такі ступені:
- Слабка — до +2,0 D
- Середня — +2,25 – +5,0 D
- Висока — понад +5,0 D
Варто також зазначити, що гіперметропія слабкого ступеня обох очей часто є прихованою. Тобто, у людини зберігається хороша гострота зору і на далеку і на близьку відстань. Це відбувається, тому що м’язи кришталика напружуються і забезпечують правильне фокусування зображення на сітківці. Людина не помічає жодних проблем, але з віком очі починають швидко втомлюватися, м’язи не витримують постійного навантаження і розслабляються. Людина бачить розмите зображення близьких, а потім і далеких предметів. Сфокусувати зображення на близькій відстані значно важче, ніж на далекій. Звідси і пішла назва «далекозорість».
При явній гіперметропії м’язи кришталика не можуть впоратися із навантаженням і зображення є розмитим як на далекій, так і на близькій відстані. Тому назва «далекозорість» може вводити в оману, адже людина з діагнозом «гіперметропія високого ступеня» зазвичай погано бачить і на далекій відстані також.
Які симптоми далекозорості?
Прихована гіперметропія зазвичай протікає безсимптомно до певного віку (30-35 років). Потім м’язи кришталика сильно втомлюються і людина відчуває, що їй важко довго тримати зосередження на близькій відстані (читати, працювати з документами чи за ноутбуком). З’являються явні ознаки далекозорості: зображення починає розмиватися, може з’являтися біль в очах і головний біль. В такому випадку потрібно звернутися до офтальмолога, перевірити гостроту зору, зробити кератометрію, рефрактометрію на вузьку і широку зіницю, визначити свою істинну рефракцію і підібрати плюсові окуляри.
При явній гіперметропії основні симптоми включають:
- Зниження гостроти зору на далекій відстані
- Зниження гостроти зору зблизька
- Швидку втому очей
- Головний біль при роботі на близькій відстані
Зображення без корекції є розмитим як на далекій, так і на близькій відстані. В такому випадку, необхідна корекція окулярами або контактними лінзами.
Діагностика далекозорості
Для діагностики використовують рефрактометрію – визначення заломлюючої здатності ока. Особливо важливим є проведення рефрактометрії після розширення зіниць за допомогою крапель. В такому випадку м’язи кришталика (циліарні м’язи) повністю розслабляються і ми бачимо істинний результат обстеження. Також може бути проведена біометрія – а саме, визначення ПЗВ – центральної довжини очного яблука.
Лікування далекозорості. Корекція далекозорості
Як і будь-яка інша аномалія рефракції (міопія, астигматизм), гіперметропія потребує корекції. Лікування цієї патології зводиться саме до відновлення гостроти зору за допомогою корекції. Основними методами є використання окулярів з плюсовими лінзами та м’яких контактних лінз.
Але є і більш радикальні методи: лазерна корекція зору, заміна кришталика або імплантація факічної ІОЛ – штучної лінзи, яка ніби «одягається» на власний кришталик всередині ока. У Черкаському центрі зору ми є прихильниками неінвазивних методів корекції. Окуляри є найбільш безпечним методом і майже ніколи не викликають ускладнень.
Профілактика далекозорості
Найслабше місце в більшості подібних статей — це окремий розділ про “профілактику”. Для гіперметропії це часто штучний і слабкий розділ, бо справжня суть не в профілактиці, а в своєчасній діагностиці й правильній корекції. Профілактики гіперметропії не існує, адже ця аномалія рефракції є анатомічно обумовленою і залежить від генетики. Проте, профілактика ускладнень гіперметропії – це надзвичайно важливо. Особливо, в дитячому віці.
Ускладнення далекозорості
Основне ускладнення гіперметропії – це амбліопія – стан, при якому головний мозок дитини «звикає» до того, що одне око має більш розмитий зір. Поступово з часом, інше око повністю бере на себе зорову функцію. Тоді гірше око може відхилятися від зорової осі. Так виникає косоокість у дітей.
ВАЖЛИВО! Якщо амбліопія вже розвинулась, повернути ідеальний зір вже майже неможливо. Саме тому дітям потрібно вчасно і правильно виконати діагностику зору і коригувати гіперметропію.
Різниця між далекозорістю і пресбіопією
Гіперметропію легко сплутати із віковим порушенням акомодації – пресбіопією. Здорове око з віком втрачає здатність до фокусування зображення на близькій відстані. Це нормально, адже кришталик ока з віком стає менш еластичним і циліарним м’язам стає складно змінити його здатність до заломлення світла.
ВАЖЛИВО! Після 45 років здоровим людям потрібні окуляри для читання і роботи на близькій відстані. Це не пов’язано із гіперметропією, а є цілком природніми віковими змінами.
