Епіретинальний фіброз – це захворювання, при якому в порожнині склоподібного тіла безпосередньо на сітківці біля макули формується тонка прозора плівка зі сполучної тканини. Також цю патологію називають «целофановою ретинопатією» або «епімакулярний фіброз».

Ця мембрана майже непомітна спочатку, але з часом вона потовщується, що призводить до змін структури сітківки. Мембрана починає стягувати центральну частину сітківки, змінюючи її положення, утворюючи зморшки та складки на сітківці. Ця деформація суттєво погіршує зорову функцію. Чому виникає епіретинальний фіброз, чим він загрожує і як його лікувати розглянемо далі.

Причини виникнення епіретинального фіброзу

Ця прозора плівка на оці формується внаслідок патологічних змін (наприклад, неповного відшарування задньої гіалоїдної мембрани), а також як прояв ряду захворювань, таких як:

  1. Діабетична ретинопатія. В деяких випадках епіретинальний фіброз виникає при діабеті, але важливо їх розрізняти. Це має робити кваліфікований ретинолог на базі якісних даних ОСТ.
  2. Тромбоз судин очного дна.
  3. Захворювання склоподібного тіла.
  4. Відшарування сітківки.
  5. Хронічне запалення оболонок ока.

Але найчастіше ця патологія виникає поступов без явних причин, ніби на рівному місці. Такі мембрани називають ідіопатичними. До групи ризику входять люди похилого віку, старші за 65 років.

Як проявляється епіретинальний фіброз

Через те що мембрана утворюється безпосередньо над макулою, найбільше від неї страждає центральний зір. До розповсюджених симптомів цього стану відносять:

  • зниження гостроти зору;
  • затуманення зору;
  • метаморфопсія (спотворення зору: зображення в цілому або контурів предметів);
  • двоїння зображення при погляді одним оком.

Чим небезпечний епіретинальний фіброз

Якщо фіброз сітківки ока не лікувати вчасно, він може стати причиною розвитку незворотних змін у сітківці. Поступово знижуватиметься гострота зору: спочатку людина не може бачити дрібні предмети, потім обличчя, і, зрештою, великі об’єкти.

Поступово виникатиме надмірна чутливість до світла та яскравих зображень, порушуватиметься здатність визначати реальні розміри об’єктів.

Ця патологія небезпечна тим, що на початкових стадіях, вона практично не дає симптомів. Тільки регулярна профілактична консультація офтальмолога допоможе вчасно виявити патологію та почати лікування.

Діагностика епіретинального фіброзу очей

Це захворювання немає специфічних симптомів, тому діагностика має проводитися комплексно офтальмологом у клініці.

Виявити новоутворену мембрану можливо з допомогою сучасного офтальмологічного обладнання. Для цього проводиться:

  • оптична когерентна томографія (ОКТ) – дає деталізоване зображення структур ока;
  • офтальмоскопія – дослідження очного дна;
  • флюоресцентна ангіографія – дозволяє оцінити кровообіг в оці та можливі пошкодження сітківки.

Тест Амслера дозволяє виявити та оцінити проблеми у центральному відділі сітківки ока.

Як лікувати епіретинальний фіброз ока

Єдиний можливий спосіб – це хірургічне офтальмологічне втручання. Наразі не існує медикаментів, які б могли видалити або порушити цілісність мембрани.

Для видалення епіретинальної мембрани золотим стандартом є операція – вітректомія ока. Лікар робить мікроскопічні розрізи у склері, вилучає склоподібне тіло і дістається до задньої частини ока. Потім з допомогою спеціальних інструментів видаляється епіретинальна мембрана.

Після операції зір повертається не одразу, а дуже поступово, часто протягом року або більше. Для максимального відновлення важливо дотримуватися рекомендацій лікаря.

У деяких випадках ефективним методом лікування є інтравітреальні введення. Часто епіретинальний фіброз викликає набряк макули. В цьому випадку призначають ІВВ. Але порядок лікування визначає ретинолог.

Якщо у пацієнта наявні інші захворювання очей, план лікування може бути змінений, відповідно до клінічної картини. Наприклад, якщо у пацієнта є ознаки катаракти, спочатку проводиться лікування катаракти. Хірург може рекомендувати разом із вітректомією виконати ФЕК з імплантацією ІОЛ, адже після вітректомії катаракта прогресує значно швидше.

Чи завжди необхідно робити операцію?

В остаточному результаті, так. Але у кожного пацієнта епіретинальний фіброз прогресує по-різному. Тому на початкових стадіях може проводитися моніторинг стану захворювання.

Операція не є необхідністю, якщо мембрана знаходиться у стабільному стані та не росте, а також, якщо немає значного погіршення гостроти зору, що впливає на якість життя пацієнта.

Але якщо мембрана росте і зір значно погіршується, відкладати лікування не можна.

Рішення про необхідність проведення вітректомії приймає ретинолог в індивідуальному порядку для кожного пацієнта за результатами діагностики.

Пройти діагностику і лікування епіретинального фіброзу ока можна у Черкаському центрі зору. Це передова клініка із кваліфікованими фахівцями та сучасним обладнанням, що гарантує ефективне і безпечне розв’язання проблем із зором.