РІЗНОВИДИ ІОЛ
За параметрами фокусу:
Монофокальні IOL: Забезпечують чіткий зір на одній фокусній відстані. Зазвичай такі лінзи підбирають для досягнення максимальної гостроти зору на далеку відстань. Пацієнти з такими лінзами потребують окулярів для читання або роботи на близькій відстані. Проте, для пацієнтів з міопією, які звикли постійно ходити в окулярах, але знімати їх при роботі на близькій відстані, монофокальні ІОЛ підбираються з урахуванням їхніх побажань, щоб зберегти максимальну чіткість саме на близькій відстані. В такому випадку, необхідність окулярів для постійного носіння теж зберігається.
Мультифокальні IOL: Мають кілька фокусних зон, що дозволяє бачити на різних відстанях — далеких, середніх та близьких. За умови ідеально точного підбору це нівелює необхідність в окулярах. Різні виробники використовують різні технології для досягнення такого результату, але жодна із цих технологій поки що не є досконалою, що призводить до наявності таких побічних ефектів або їх комбінацій:
- Оптичні “провали” між фокусними зонами – наявність на певних відстанях зон, у яких зображення є дещо розмитим.
- Ефект гало – світлі кільця або кола, які виникають навколо точкових джерел світла на темному фоні
- Складність у звиканні – фокусування на різних відстанях з мультифокальною ІОЛ є свідомим актом людини, який дещо відрізняється від звичайної акомодації. Це потребує звикання.
Розширеної глибини фокусу (EDOF) IOL: Створюють подовжену фокусну зону, покращуючи зір на середніх та далеких відстанях, зменшуючи при цьому явища відблисків та гало, характерні для мультифокальних лінз. Такі ІОЛ є чудовою альтернативою звичайним монофокальним лінзам, адже практично повністю нівелюють побічні ефекти, характерні для мультифокальних лінз. Проте, гострота зору на близькій відстані із такими ІОЛ не є ідеальною і для роботи з мілкими деталями, або читання дрібного тексту, все ж потрібні окуляри.
Комбіновані технології (Мультифокальні + EDOF): Найбільш інноваційні на даний момент. Позиціонуються як такі, що дозволяють отримати найвищу гостроту зору як на близьких, так і на далеких відстанях, нівелюючи більшість побічних ефектів, характерних для мультифокальних ІОЛ. Проте, повністю уникнути цих побічних ефектів на даний момент неможливо.
За формою гаптики:
Гаптика – це система, завдяки якій ІОЛ кріпиться всередині капсульного мішка і правильно позиціонується в ньому. Існує безліч різних форм-факторів ІОЛ, залежно від виробника і призначення конкретної лінзи. Зазвичай використовується моноблочна гаптика у вигляді знаку $, але також існують трьох-компонентні лінзи, у яких “ніжки” виконані з іншого матеріалу ніж оптична частина. Також часто зустрічається прямокутні форми та варіанти з “вушками”.
Форма лінзи не впливає на її оптичні характеристики, але досить часто лікар може рекомендувати ІОЛ з конкретною формою гаптики, враховуючи особливості операції, яка планується. Наприклад, для шовної фіксації ІОЛ необхідна гаптика чітко встановленої форми.
За УФ-фільтром:
Більшість сучасних ІОЛ мають на своїй поверхні або у складі матеріалу фільтр, який відсікає ультрафіолетовий спектр випромінювання, захищаючи сітківку від шкідливого впливу УФ-променів. Цей фільтр може мати різне забарвлення: наприклад, легкий жовтуватий відтінок або ніжно-блакитний. При встановленні на обох очах ІОЛ з однаковим фільтром, пацієнт швидко звикає до нього і не відчуває жодного дискомфорту. Проте, у випадках, коли на різних очах встановлюються ІОЛ з різним кольором УФ-фільтру, пацієнти можуть скаржитися на певне відчуття дисонансу, яке виникає через різний відтінок зображення на правому і лівому оці.
За формою краю:
Більшість виробників намагаються зменшити ризик виникнення “вторинної катаракти” за допомогою різної форми краю оптичної частини ІОЛ. Доведено, що такі технологічні рішення дійсно мають свій ефект, знижуючи ризик виникнення помутнінь задньої капсули кришталика через 3-5 років після операції. Найбільш бюджетні ІОЛ не мають таких технологічних рішень, але і наявність “прямокутного” чи “гострого” краю у найбільш інноваційних ІОЛ не гарантує, що “вторинна катаракта” зрештою не виникне.
За типом матеріалу:
Існує умовно два типи матеріалів, з яких виготовляють інтраокулярні лінзи:
Гідрофільні матеріали: частіше використовуються в бюджетних ІОЛ, але існують і більш технологічні лінзи з гідрофільних матеріалів. Перевагою гідрофільних іол вважається їх краща біосумісність, що може дещо знизити ризики післяопераційного запалення. До недоліків належать вищий ризик помутніння задньої капсули через 2-3 роки після імплантації, а також, вищий ризик біодеградаії (зменшення прозорості ІОЛ у біологічному середовищі). Також через більшу еластичність гідрофільних матеріалів, хірурги іноді відмічають менший контроль за процесом імплантації, що у деяких випадках може призвести до механічних ушкоджень капсули кришталика під час імплантації.
Гідрофобні матеріали: частіше використовуються в преміальних ІОЛ, адже мають ряд переваг. Гідрофобний матеріал дозволяє використовувати високотехнологічні оптичні рішення для створення мультифокальних та EDOF-лінз. Також, такі матеріали сприяють зменшенню ризику виникнення помутнінь задньої капсули. Основним недоліком гідрофобних лінз є їхня більша вартість.
З корекцією астигматизму:
Деякі ІОЛ можуть коригувати наявний у пацієнта астигматизм. Такі лінзи потребують ідеально точного підбору і такої ж ідеально точної імплантації з ідеальним позиціонуванням капсульному мішку. Якщо пацієнт має астигматизм, який впливає на гостроту зору, ми у більшості випадків рекомендуємо ІОЛ з корекцією астигматизму.
Ці параметри дозволяють вибрати найбільш відповідний тип ІОЛ залежно від клінічної ситуації, потреб пацієнта та технічних можливостей хірурга. Важливо відповідально підійти до вибору ІОЛ, адже вони встановлюються раз і на все життя. Офтальмологи Черкаського центру зору допоможуть вам обрати ІОЛ відповідно до ваших потреб та клінічної ситуації.
