Катаракта: причини, симптоми, види та лікування

Катаракта — одна з найпоширеніших причин погіршення зору у світі. При цьому це захворювання можна усунути хірургічним шляхом: помутнілий природний кришталик замінюють на штучну інтраокулярну лінзу.

Проблема часто полягає не в можливості лікування, а в тому, що люди роками відкладають звернення до офтальмолога. Перші зміни зору списують на втому, вік або неправильно підібрані окуляри, використовують краплі та вітаміни або чекають, поки катаракта «дозріє». Розберемося, що відбувається з кришталиком, за якими симптомами можна запідозрити катаракту та чому лікування катаракти сьогодні передбачає хірургічне втручання.

Що таке катаракта

Кришталик — це прозора природна лінза всередині ока, розташована за зіницею. Разом із рогівкою він заломлює світло та допомагає фокусувати зображення на сітківці. Коли кришталик залишається прозорим, світло безперешкодно проходить крізь нього.

Катаракта — це помутніння кришталика. З віком білки, з яких він складається, поступово змінюють свою структуру, втрачають прозорість і можуть утворювати помутніння. Цей процес зазвичай розвивається повільно, протягом років, і самостійно назад не повертається.

Через помутнілі ділянки світло вже не проходить так само, як раніше, а частково розсіюється. Людина може помічати туман перед очима, ореоли навколо джерел світла, зниження контрастності та поступове зблякнення кольорів.

Катаракта може розвиватися на одному або обох очах. При цьому процес не обов’язково відбувається з однаковою швидкістю. Одне око певний час може компенсувати погіршення зору іншого, тому початок захворювання іноді залишається непоміченим.

Причини та фактори ризику

У більшості випадків катаракта пов’язана з віковими змінами кришталика. Початкові зміни можна виявити у багатьох людей після 40–50 років, хоча вони не завжди одразу впливають на гостроту зору.

Є також фактори, які можуть прискорювати розвиток катаракти або сприяти її появі в більш ранньому віці:

• цукровий діабет;
• тривалий прийом кортикостероїдів у різних формах, зокрема інгаляційних;
• куріння;
• тривалий незахищений вплив ультрафіолетового випромінювання;
• травми ока, навіть перенесені багато років тому;
• запальні захворювання всередині ока, зокрема увеїти;
• попередні операції на оці;
• короткозорість високого ступеня;
• спадкова схильність;
• робота, пов’язана з певними видами випромінювання.

У дітей катаракта також може бути вродженою. У такому випадку потрібна оцінка дитячого офтальмолога в ранньому віці, оскільки помутніння кришталика може заважати нормальному формуванню зору.

Симптоми катаракти

Катаракта зазвичай не починається раптово. Більшість людей не можуть назвати конкретний день, коли зір почав погіршуватися. Зміни відбуваються поступово, тому їх часто пояснюють втомою, віком або тим, що настав час змінити окуляри.

Найтиповіші симптоми:

• поступове затуманення зору, відчуття плівки або запітнілого скла перед оком;
• погіршення зору в сутінках і під час водіння автомобіля вночі;
• засліплення зустрічними фарами;
• поява ореолів навколо джерел світла;
• зблякнення кольорів;
• зниження контрастності — літери видно, але вони здаються сірими або недостатньо чіткими;
• потреба частіше змінювати окуляри;
• двоїння в одному оці, яке зберігається навіть тоді, коли друге око закрите.

Окремо варто згадати явище, яке іноді сприймають як покращення зору. При ядерній катаракті кришталик поступово ущільнюється, а його заломлююча сила змінюється. Людина з далекозорістю може раптом помітити, що їй стало легше читати без окулярів.

Такий «другий зір» не означає одужання. Це один із можливих проявів змін кришталика, і з подальшим прогресуванням катаракти зір знову погіршується.

Якщо туман перед очима з’явився раптово або супроводжується болем, почервонінням ока чи спалахами світла, це не типова картина повільного розвитку катаракти. У таких випадках потрібен огляд офтальмолога в найближчий час. Детальніше про можливі причини можна прочитати в матеріалі про туман в очах.

Чи видно катаракту зовні

На ранніх стадіях — зазвичай ні. Око може виглядати абсолютно звичайно, хоча зміни в кришталику вже почалися.

Сіруватий або білуватий відтінок у ділянці зіниці може з’явитися лише на пізніх і запущених стадіях. Чекати появи цієї ознаки не потрібно.

Оцінити стан кришталика лікар може під час офтальмологічного огляду, зокрема за допомогою щілинної лампи.

Види катаракти

Класифікація катаракти має практичне значення. Від того, де саме розташоване помутніння кришталика, можуть залежати симптоми та швидкість погіршення зору.

За походженням катаракту поділяють на:

• вікову;
• вроджену;
• травматичну;
• променеву;
• медикаментозну, зокрема пов’язану з тривалим застосуванням кортикостероїдів;
• ускладнену — на тлі цукрового діабету, увеїту чи глаукоми.

За розташуванням помутніння:

Задня субкапсулярна катаракта заслуговує окремої уваги. Вона може розвиватися швидше за типову вікову катаракту та частіше зустрічається, зокрема, у пацієнтів, які тривалий час приймають кортикостероїди.

Для людей із високим ступенем короткозорості також важливо враховувати особливості ока під час планування операції. При високій міопії катаракта може з’являтися раніше, а розрахунок оптичної сили штучної лінзи потребує особливо ретельних вимірювань.

Стадії катаракти й чому не потрібно чекати «дозрівання»

За ступенем помутніння катаракту умовно поділяють на початкову, незрілу, зрілу та перезрілу.

Термін «дозрівання катаракти» залишився з часів, коли можливості хірургічного лікування були іншими. Сьогодні в більшості випадків чекати, поки катаракта стане зрілою, не потрібно.

Щільний кришталик може зробити хірургічне втручання технічно складнішим. Під час факоемульсифікації для його руйнування може знадобитися більше ультразвукової енергії, що негативно впливає на інші тканини ока.

Тому рішення про операцію зазвичай приймають не лише за назвою стадії. Важливіше, наскільки катаракта впливає на повсякденне життя.

Якщо погіршення зору заважає читати, працювати, керувати автомобілем, впізнавати обличчя або виконувати звичні справи, варто обговорити з офтальмологом можливість хірургічного лікування.

Важливо! У частини пацієнтів кришталик може не лише мутніти, а й збільшуватися в об’ємі. За певних анатомічних особливостей це може впливати на відтік внутрішньоочної рідини та сприяти розвитку гострого нападу закритокутової глаукоми. Це небезпечний стан, який потребує невідкладної медичної допомоги. Саме тому в окремих ситуаціях операцію можуть рекомендувати терміново, незалежно від того, наскільки сильно катаракта вже вплинула на гостроту зору.

Чому катаракту не лікують краплями

Це одне з найчастіших питань, які виникають у пацієнтів.

На сьогодні немає крапель, таблеток, вітамінів або фізіотерапевтичних процедур, які могли б усунути вже сформоване помутніння кришталика та повернути йому початкову прозорість.

Причина полягає в характері самого процесу. Катаракта пов’язана зі структурними змінами білків кришталика. Сучасна медицина не має медикаментозного способу повернути вже помутнілий кришталик до його попереднього прозорого стану.

Кришталик також не має власних кровоносних судин. Це одна з особливостей його будови, яка додатково ускладнює створення ефективної медикаментозної терапії для відновлення прозорості.

Важливо! Краплі, які позиціонують як засіб для лікування катаракти, не мають доведеної здатності усувати вже наявне помутніння кришталика. Вітамінні та антиоксидантні засоби також не є альтернативою хірургічному лікуванню сформованої катаракти. Основна проблема самолікування полягає в тому, що людина може відкладати необхідне обстеження та консультацію офтальмолога.

Це не означає, що краплі взагалі не використовують у пацієнтів із катарактою.

Їх можуть призначати після операції, для лікування синдрому сухого ока або інших супутніх захворювань. Наприклад, при супутній глаукомі медикаментозна терапія може бути важливою частиною лікування.

Але такі препарати застосовують для конкретних медичних завдань, а не для усунення помутніння кришталика.

Як діагностують катаракту

Побачити помутніння кришталика — лише частина діагностики. Важливо також визначити, чи є саме катаракта основною причиною погіршення зору.

У старшому віці вона може поєднуватися з іншими захворюваннями, зокрема глаукомою, віковою макулярною дегенерацією або діабетичною ретинопатією. У такій ситуації навіть технічно успішна операція не завжди може повністю відновити зір, якщо його обмежує патологія сітківки або зорового нерва.

Комплексна діагностика зору перед плануванням лікування може включати:

• перевірку гостроти зору та рефрактометрію;
• огляд на щілинній лампі, часто після розширення зіниці;
• вимірювання внутрішньоочного тиску;
• огляд очного дна;
• ОКТ сітківки та зорового нерва;
• ультразвукове дослідження, якщо через щільне помутніння кришталика неможливо оцінити стан очного дна.

Окремий важливий етап перед операцією — біометрія ока.

Під час біометрії вимірюють параметри, необхідні для розрахунку оптичної сили інтраокулярної лінзи. Зокрема, враховують довжину ока, кривизну рогівки та інші показники.

Від точності цих вимірювань залежить, який зір можна очікувати після заміни природного кришталика на штучний.

Ще до операції лікар повинен оцінити можливий прогноз. Якщо, наприклад, на ОКТ виявлено значні зміни сітківки, операція усуне помутніння кришталика, але не зможе повністю компенсувати зниження зору, пов’язане з іншою патологією.

Тому реалістичне обговорення очікуваного результату до операції є важливою частиною підготовки.

Лікування катаракти

Єдиний спосіб усунути вже сформовану катаракту — хірургічно видалити помутнілий кришталик і замінити його на штучну інтраокулярну лінзу.

Найпоширенішим сучасним методом є ультразвукова факоемульсифікація.

Під час операції хірург через невеликий розріз отримує доступ до кришталика, подрібнює його за допомогою ультразвуку, видаляє його помутнілі маси та встановлює інтраокулярну лінзу у капсульний мішок.

Операцію зазвичай проводять під місцевою анестезією. Саме втручання може тривати близько 15–20 хвилин, хоча фактичний час залежить від особливостей конкретного випадку.

У більшості випадків шви не потрібні, а після операції пацієнт може повернутися додому того ж дня. Після цього необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря щодо використання крапель і фізичних навантажень у період відновлення.

Штучна інтраокулярна лінза встановлюється один раз. Її вибір варто обговорити з хірургом ще до операції.

Основні варіанти можуть відрізнятися своїми оптичними можливостями:

• монофокальні лінзи забезпечують чіткий зір переважно на одній вибраній відстані;
• лінзи з розширеною глибиною фокусу можуть забезпечувати функціональний зір на ширшому діапазоні відстаней;
• мультифокальні лінзи можуть зменшувати залежність від окулярів у різних ситуаціях;
• торичні лінзи використовують для корекції астигматизму.

Вибір залежить від анатомії ока, стану сітківки, супутніх захворювань, особливостей професійної діяльності та повсякденних потреб людини.

Іноді через кілька років після операції людина знову помічає затуманення зору. Це не означає, що катаракта з’явилася повторно.

У деяких пацієнтів може помутніти задня капсула кришталика, яка залишається в оці та утримує інтраокулярну лінзу. Такий стан називають вторинною катарактою.

Проблему усувають за допомогою YAG-лазерної дисцизії — амбулаторної процедури, під час якої створюють отвір у помутнілій задній капсулі.

Що буде, якщо не лікувати катаракту

Найочевидніший наслідок — поступове погіршення зору аж до світловідчуття та обмеження звичних можливостей.

Людині може ставати складніше читати, працювати, орієнтуватися в незнайомих місцях або керувати автомобілем, особливо в темний час доби.

Зниження зору також може підвищувати ризик падінь і травм у літньому віці та впливати на рівень самостійності.

У деяких випадках прогресування катаракти може призводити до додаткових ускладнень. Наприклад, зміни розміру та положення кришталика можуть впливати на внутрішньоочний тиск у пацієнтів із відповідними анатомічними особливостями.

Крім того, дуже щільна або перезріла катаракта може зробити хірургічне лікування значно складнішим.

Лікування катаракти в Черкаському центрі зору

У Черкаському центрі зору перед плануванням операції пацієнт проходить офтальмологічне обстеження, яке дозволяє оцінити не лише стан кришталика, а й інші структури ока.

Це важливо для визначення причини погіршення зору, вибору тактики лікування та прогнозування можливого результату після операції.

Хірургічне лікування катаракти виконується методом факоемульсифікації на платформі Stellaris Elite з технологією Active Fluidics.

Для проведення операції використовується мікроскоп ZEISS OPMI Lumera i. ОСТ-біометрія та кератометрія виконуються на апараті Optopol Revo FC130. У випадках щільної катаракти, коли оптичний сигнал не проходить крізь кришталик, може застосовуватися ультразвукове дослідження на A-B Scan Sonomed VuMax HD.

Якщо зір поступово погіршується, з’являється туман перед очима, засліплюють фари або доводиться дедалі частіше змінювати окуляри, варто звернутися до офтальмолога.

Під час обстеження лікар визначить, чи пов’язані ці симптоми саме з катарактою, оцінить стан інших структур ока та пояснить, чи потрібне лікування вже зараз.

Детальніше про можливості діагностики зору та лікування катаракти можна дізнатися в Черкаському центрі зору. Практичні відповіді на поширені запитання також зібрані в матеріалі «Часті запитання про катаракту».

Пустовіт Наталія Михайлівна

Провідний спеціаліст, Хірург Черкаського Центру Зору